ЧИСЕЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ РІШЕНЬ ЗНЕВУГЛЕЦЕВЛЕННЯ Й ШЛАКОВОГО РЕЖИМУ В ДУГОВІЙ СТАЛЕПЛАВИЛЬНІЙ ПЕЧІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2080/2024-1-7

Ключові слова:

дугова сталеплавильна піч, «глибока» ванна, продувка інертним газом, зневуглецевлення сталі на газових бульбашках, спінений шлак, енергоефективність

Анотація

В рамках сучасного двостадійного виробництва рідкої сталі електродугова піч (ДСП) є установкою для інтенсивної виплавки напівфабрикату з подальшим доведенням сталі до заданої марки методами ковшової металургії. Технологічний регламент ДСП передбачає отримання низьковуглецевого розплаву в енергозберігаючому режимі спіненого газовими бульбашками шлаку. Зменшення коефіцієнта форми сталеплавильної ванни (відношення діаметру до глибини) за незмінної місткості рідкої сталі спрямовано на підвищення енергоефективності ДСП через зниження теплових втрат випромінюванням поверхні розплаву на водоохолоджувальні панелі робочого простору. Перехід до «глибокої» ванни сприяє інтенсифікації процесів тепломасообміну в умовах примусового перемішування розплаву, зокрема, інертним газом. Шляхом чисельного моделювання досліджено, що з позицій енергоефективності ДСП вплив «глибокої» ванни на процес зневуглецевлення сталі на бульбашках аргону й СО і утворення спіненого шлаку за інтенсивної технології. Застосовано модель одиночної бульбашки і відомі емпіричні співвідношення для коефіцієнтів масопереносу реагентів за умов дифузійної стехіометрії. Щодо промислової 120-т ДСП показано, що зменшення коефіцієнта форми ванни до оптимального за критерієм енергоефективності приводить до збільшення швидкості зневуглецевлення металу на 5–18% за рахунок інтенсифікації процесів масопереносу реагентів в системі «залізовуглецевистий розплав – спливаюча газова бульбашка». На основі відомих експериментальних даних, за умов оптимального поверхневого натягу та в’язкості шлаку, отримано рівняння регресії для висоти стійкої шлакової піни від швидкості потоку технологічного газу через межу «метал – шлак». За допомогою чисельної моделі радіаційного теплообміну показано, що фактор «глибокої» ванни в цьому контексті сприяє зменшенню радіаційних втрат теплоти з водою на 4% за рахунок більш ефективного екранування спіненим шлаком випромінювання електричної дуги на водоохолоджувальні панелі ДСП.

Посилання

A European Green Deal. Striving to be the first climate-neutral continent. 2019. URL: https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en.

Toulouevski Yu., Zinurov I. Innovation in Electric Arc Furnaces. Scientific Basis for Selection. Berlin: Springer-Verlag. 2010. 258 p.

Timoshenko S.N. (2012). Improving of bath geometry – the way to increase of the EAF thermal efficiency. Scientific papers DonNTU. Series Metallurgy. 2012. P. 36–43.

Timoshenko S.N., Stovpchenko A.P., Kostetski Yu.N. Gubinski M.V. Energy efficient solutions for EAF steelmaking. Journal of Achievements in Materials and Manufacturing Engineering. 2018. № 88. P. 18–24.

Ghosh A., Chatterjee,A. Ironmaking and Steelmaking Theory and Practice; PHI Learning Private Limited: Delhi, India. 2015. 494 p.

Papamantellos D., Lange K., Okohira K., Schenk H. A Mathematical approach for the mass transfer between liquid steel and an ascending bubble. Metallurgical Transactions. 1971. Vol. 2. P. 3135–3144.

Mazumdar D., Guthrie R. The Physical and Mathematical Modeling of Gas Stirred Ladle Systems. ISIJ International. 1995. Vol. 35. P. 1–20.

McGee P., Irons G. The penetration of oxygen lance jets in foaming slags. Iron and Steelmaker. 2002. Vol. 29. P. 59–68.

Alam M., Irons G., Brooks G., Fontana A., Naser J. Inclined Jetting and Splashing in Electric Arc Furnace Steelmaking. ISIJ International. 2011. Vol. 51. P. 1439–1447.

Memoli F., Mapelli C., Ravanelli P., Corbella M. Simulation of Oxygen Penetration and Decarburisation in EAF Using Supersonic Injection System. ISIJ International. 2004. Vol. 44. P. 1342–1349.

He C., Zhu R., Dong K., Qiu Y., Sun K., Jiang G. Three-phase numerical simulation of oxygen penetration and decarburization in EAF using injection system. Ironmaking & Steelmaking. 2011. Vol. 38. P. 291–296.

Zhu T., Coley K., Irons G. Progress in Slag Foaming in Metallurgical Processes. Metallurgical and Materials Transactions. 2012. Vol. 43B. P. 751–757.

Aminorroaya S., Edris H. The effect of foamy slag in electric arc furnaces on electric energy consumption. 7th European Electric Steelmaking Conference (Venice, 26–29 May 2002). Vol. 2. P. 447–456.

Timoshenko S.N. Computer modeling bath geometry to improve energy efficiency of electric arc furnace. System Technologies. 2016. № 3. P. 33–39.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-10