ЗІСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ МЕТОДОМ ПРИРОДНОГО ІМПУЛЬСНОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ ЗЕМЛІ

Анотація

Метод природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) застосовують для розв’язання геологічних і гідрогеологічних задач з 80-х років минулого століття, зокрема для пошуків зон обводнення й фільтрації на регулювальних басейнах, магістральних каналах, хвостосховищах, установлення точок для закладання свердловин на воду, виявлення ділянок гідротермально-метасоматичного зруденіння. Попри великий обсяг робіт, проведених цим методом, його теоретичні основи недостатньо розроблені. Так, фахівці й досі сперечаються про можливі джерела виникнення імпульсів електромагнітного поля Землі, невизначені причини й рівень варіацій ПІЕМПЗ протягом певного часу та їх вплив на результати досліджень. Багатий досвід проведення робіт методом ПІЕМПЗ, підтверджений бурінням свердловин, дає змогу з достатньою впевненістю проводити якісну інтерпретацію матеріалів. Кількісна інтерпретація має спиратися на абсолютні значення ПІЕМПЗ, які змінюються в часі, і це не дає змоги використовувати їх для розв’язання задач з установлення глибини залягання, потужності й форми анамалеутворювальних об’єктів. Багаторазові дослідження ПІЕМПЗ на тих самих об’єктах у різний час сприятиме вирішенню проблеми поводження з варіаціями.У статті наведено зіставлення результатів досліджень ПІЕМПЗ, проведених на одних і тих самих об’єктах у різні часи доби та в різні роки, яке показує певну збіжність результатів. Водночас наявні відмінності, що відображаються в абсолютних величинах щільності потоку імпульсів магнітного складника ПІЕМПЗ. Вони пов’язані, як уважається, з варіаціями ПІЕМПЗ, але загальна картина рисунку поля на картах та форма кривих на профілях зйомки залишаються тотожними. Аномальні зони зменшення кількості імпульсів зберігають своє положення навіть через роки, що вказує на їх об’єктивність. Буріння в цих зонах дало змогу підтвердити обводненість порід ґрунтових дамб.