РОЗРОБКА МЕТОДУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СЕЙСМІЧНИХ ХВИЛЬ НА БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2080/2026-6-19

Ключові слова:

сейсмічні хвилі, спектральний аналіз, сейсмостійкість, вибухові впливи, кар’єр, моніторинг будівель та споруд, екологічна безпека

Анотація

У статті запропоновано сучасний експериментальний метод щодо ідентифікації сейсмічних хвиль, які впливають на будівлі та споруди під час техногенних вибухів, пов’язаних з вибуховими речовинами їх виготовленням і використанням при проведенні вибухових робіт на кар’єрах та воєнних вибухів. Метод базується на аналізі часових та частотних характеристик фрагментів сейсмограм, що дає змогу з високою точністю розмежовувати об’ємні (поздовжні та поперечні) й поверхневі хвилі з небезпечними показниками для відповідних будівель і споруд, зокрема при збігу та накладанні власних параметрів коливань, здатних викликати резонансні явища, зниження несучої здатності конструкцій та небезпечні деформації інженерних об’єктів. Установлено чіткі частотні критерії розмежування об’ємних та поверхневих хвиль, які свідчать, що об’ємні хвилі характеризуються частотами понад 20 Гц, поверхневі хвилі – частотами до 20 Гц. Розроблено послідовність спектрального аналізу різних часових фрагментів для уточнення часових границь між різними типами хвиль. На основі часових, частотних та амплітудних критеріїв розроблено алгоритм ідентифікації сейсмічних хвиль, який містить визначення швидкостей P- та S-хвиль, виділення часових фрагментів записів та спектральний аналіз домінантних частот. Апробація методу проведена при виконанні вибухових робіт на Демне-Добрянському кар’єрі, за допомогою якого встановлено часові границі приходу різних хвиль та відокремлені фрагменти з потенційно небезпечними параметрами. Запропонований метод може застосовуватися як для моніторингу споруд, визначення технічного стану, так і для оцінки екологічних ризиків, пов’язаних із сейсмічним впливом вибухів. Розроблений метод дає змогу фіксувати фрагменти сейсмограми з частотами, близькими до власних коливань охоронного об’єкта, виявляти максимальні швидкості коливань для кожного типу хвиль окремо та прогнозувати найбільш небезпечні фази сейсмічного впливу.

Посилання

ДБН В.1.1-12:2014. Будівництво в сейсмічних районах України. На заміну ДБН В.1.1-12:2006; чинний від 2014-10-01. Вид. офіц. 2014. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=58628 (дата звернення: 17.11.2025).

Бойко В. В. Проблеми сейсмічної безпеки вибухової справи у кар’єрах України. Київ : ТОВ «Вид-во Сталь», 2012. 234 с.

Бойко В. В., Ган А. Л., Ган О. Спеціальні вибухові технології в геоінженерії : монографія. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. 316 с. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/49097 (дата звернення: 10.11.2025).

Boiko V., Han A., Khlevnyuk T., Zagoruyko Е., Han O., Zakusylo R. Impact of Seismic and Air-Blast Waves Caused by Civilian and Military Explosions on Critical Infrastructure Facilities. Central European Journal of Energetic Materials. 2024. № 21(4). Р. 410–428. https://doi.org/10.22211/cejem/199328

Бойко В. В., Ган А. Л., Хлевнюк Т. В., Загоруйко Є. А., Ган О. В., Дубовик В. Г. Оцінка напружено-деформованого стану схилів зсувонебезпечних територій на яких розташовані об’єкти критичної інфраструктури. Збірник наукових праць НГУ. 2024. № 77. С. 7–17. https://doi.org/10.33271/crpnmu/77.007

Бойко В. В., Войтенко Ю. І., Ган А. Л., Хлевнюк Т. В., Загоруйко Є. А., Ган О. В. Оцінка сейсмостійкості об’єктів критичної інфраструктури з урахуванням їх власної гармоніки у вибуховому спектрі цивільного і воєнного характерів. Технічна інженерія. 2024. 1(93). С. 308–315. https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-308-315.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-16