KAKHOVSKA HEPP EXPLOSION: A MAN-MADE DISASTER OR A CHANCE FOR THE ENVIRONMENTAL FUTURE OF UKRAINE (REVIEW STUDY)

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2080/2024-2-15

Keywords:

Kakhovska HEPP, environmental safety, restoration, nature protection

Abstract

In the review paper presented a brief study of the Kakhovska HEPP explosion impact on the environment, both short-term (immediate) and one year after the tragedy consequences also aftereffects for the environment and society is carried out. It is analyzed the possible and existing positions regarding further perspectives and experts opinions on the reservoir restoration issue, or vice verse – the region natural landscape conservation. Until now, there is no unified position among the experts what comes Kakhovka’s future, although in July 2023 the Cabinet of Ministers of Ukraine approved a resolution on the hydroelectric plant future restoration. Currently, two approaches are the most popular: the first of all elements of gydrostructures complete restoration, supported by farmers and industrialists based on economic expediency and future development prospects of the region; and the opposite – a complete refusal to restore as such. The latter proponents are ecologists who advocate the idea of preserving natural landscapes, expanding the Nature conservation areas and preserving the cultural and historical value of the region, referring to modern EU directives and laws. According to the latter, in fact, half of the territories of European countries in seven years (until 2030) should become protected (30%) and with a restored natural state (20%). Ukraine, as a future EU member, undertakes to comply with the strategy of the European states and achieve the specified goals. In general, there are four main for Kakhovka reservoir and adjacent territories future scenarios: in addition to the previously two mentioned, is a compromise option to partial reservoir filling (for the minimum provision of the region economic needs) and an option of Dnieper channel widening to meet the same needs is proposed. However, all researchers agree on one thing: any recovery processes are practically impossible until the armed conflict in Ukraine end and its territories de-occupation. Time plays for the environmentalists favor, because of every year the Kakhovsky hydroelectric junction elements technical condition and hydrotechnical infrastructure objects deteriorates and their restoration loses its economic feasibility. In addition, there are a lot of social and demographic changes in the region caused by the conflict that changes real and future water needs.

References

Василюк О., Симонов Є. Рік після потопу: чи зможуть відновитися екосистеми, зруйновані підривом Каховської греблі? 2024. URL: http://surl.li/uiegm.

Українська природоохоронна група. Якими є наслідки російського теракту на каховській ГЕС для дикої природи? 2023. URL: http://surl.li/uieio.

Ukraine’s dam collapse is both a fast-moving disaster and a slow-moving ecological catastrophe / L. Hinnant et al. 2023. URL: http://surl.li/uijqb.

Мовчан Ю., Романь А. Сучасний склад іхтіофауни басейну нижнього Дніпра (фауністичний огляд). Збірник праць Зоологічного музею. 2015. 46. С. 37–51.

Губарева В. Підрив Каховської ГЕС: Якими будуть наслідки для довкілля? 2023. URL: http://surl.li/uijol.

Хорєв М. З чого би мала починатись дискусія щодо доцільності відбудові Каховського водосховища? 2023. URL: http://surl.li/uguqy.

Хорєв М. Аналіз ситуації, що склалась за відсутності Каховського водосховища. 2023. URL: http://surl.li/ugvjy.

Будівництво Каховської ГЕС-2. Виконання проектних робіт. Розробка розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище». Техніко-економічне обґрунтування. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Заключний звіт. 1606-69-т7. 2015.

Чи обійдемося без Каховського моря? Світ : науково-популярна газета». 2023. URL: http://surl.li/ugueu.

Зрошення в Херсонській області: сучасний стан та проблеми розвитку / О. Морозова та ін. Бізнес-навігатор : науково-виробничий журнал. 2019. № 3–1 (52). С. 94–100.

Водна стратегія України на період до 2025 р. (наукові основи). Київ, 2015. 46 с.

Балюк С., Ромащенко М. Проблеми зрошення в Україні в контексті зарубіжного досвіду. Вісник Херсонського державного аграрно-економічного університету. 2000. № 1. С. 27–35.

Наукові засади відновлення та розвитку зрошення в Україні в сучасних умовах / М. Ромащенко та ін. Меліорація і водне господарство. 2017. № 106. С. 9–14.

Про реалізацію експериментального проєкту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови : постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 р. № 730.

Романь А., Накемпій О. Моніторинг біорізноманіття на прикладі іхтіофауни як основа створення та сталого розвитку територій природно-заповідного фонду. Біологічні системи. 2021. № 13 (2). С. 156–171.

Мовчан Ю., Романь А. Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд). Збірник праць Зоологічного музею. 2014. № 45. С. 25–45.

Струк О. Вербове море - 2. «Десь наполовину дно Каховського водосховища заросло. Тепер питання, що буде з іншою половиною». 2024. URL: http://surl.li/ujehs.

Стратегія біорізноманіття ЄС до 2030 р.: повернення природи у наше життя. Звернення комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів (неофіційний адаптований переклад українською) / пер. з англ. Осипенко ; ред. і адапт. А. Куземко та ін. Чернівці : Друк Арт, 2020. 36 с.

Чому слід відродити Великий Луг? / О. Василюк та ін. Українська природоохоронна група. 2023. URL: http://surl.li/ujgwg.

Ліквідувати наслідки підриву Каховської ГЕС можна за кількома сценаріями. Укрінформ. 2024. URL: http://surl.li/ugvsj.

Published

2024-09-27