МЕТОДИКА КОРЕКТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ БАЗИ ДАНИХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2080/2025-3-10Ключові слова:
база даних, коректування, таблиця, параметр, пропуск, метод найменших квадратівАнотація
У статті розкрито науково-технічно проблему управління складним та унікальним обладнанням. Під час автоматизації технологічного процесу використовують таблично задані параметри, за допомогою яких регламентують дії операторів та забезпечують необхідні результати процесу. Математичне моделювання, а також організація роботи АСУ ТП можливі за допомогою цифрових двійників об’єктів автоматизації. Сучасна тенденція синтезу цифрових двійників виходить з базі даних параметрів «вхід – вихід об’єкта». Складання бази даних параметрів «вхід – вихід об’єкта» у вигляді таблиці, яка може містити: розроблені інструкції або вказівки щодо регулювання параметрів технологічного процесу, що охоплюють усі ймовірні ситуації; параметричну зміну керованої величини залежно від зміни вхідних (керівних) параметрів. Тому процес створення табличної інформації потребує певних обмежень щодо достатності. Під достатністю варто розуміти достатність обсягу інформації, використання якого гарантує сприятливий результат процесу чи високу точність побудови цифрового двійника об’єкта автоматизації. До того ж таблиця, що містить значення параметрів процесу, повинна охоплювати всі вірогідні ситуації. Однак практична реалізація такого завдання вимагає проведення великої кількості експериментальних і модельних досліджень. Як правило, на практиці не вдається заповнити всю таблицю через обмежену кількість вимірів. З огляду на викладені особливості, завдання визначеності ступеня інформативності бази даних опису стану об’єктів автоматизації є актуальним.
Посилання
Разживін О. В., Храмов С. О. Аналіз розподілу енергетичних параметрів при дугового плавці металу. Вісник ДДМА. Краматорськ : ДДМА, 2018. № 1(43). С. 65–69.
Сікора Л. С., Ткачук Р. Л., Довгун О. С. Моделі нечітких і ймовірнісних мір на розбитті простору станів складних систем в умовах невизначеності. Зб. наук. пр., Вип. 30. Київ, ІПМЕ. 2005. С. 132–140.
Borda M. Fundamentals in Information Theory and Coding. Springer, Berlin. 2011. 486 p. DOI 10.1007/978-3-642-20347-3
Суботін О. В., Разживін О. В. Підвищення достовірності первинної інформації в системах комплексної автоматизації прокатних станів. Обробка матеріалів тиском: Зб. наук. пр. ДДМА, Краматорськ, 2010. № 3(24). С. 205–211.
Кучеренко Є. І., Кучеренко В. Є., Глушенкова І. С., Творошенко І. С. Методи, моделі та інформаційні технології оцінювання станів складних об’єктів: монографія; ХНАМГ, ХНУРЕ. Харків : ХНАМГ; ХНУРЕ, 2012. 278 с.
Кватер Т. Нейромережні інформаційні технології контролю і діагностики динамічних об’єктів в умовах невизначеності. Львів : ДНДТ, 2005. 267 с.
