ПІДРИВ КАХОВСЬКОЇ ГЕС: ТЕХНОГЕННА КАТАСТРОФА ЧИ ШАНС НА ЕКОЛОГІЧНЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2080/2024-2-15Ключові слова:
Каховська ГЕС, екологічна безпека, відновлення, охорона природиАнотація
В оглядовій статті проведено короткий аналіз впливу підриву Каховської гідроелектростанції на довкілля, як короткострокові (безпосередні), так і за рік після трагедії наслідки, перспективи для навколишнього природного середовища та суспільства. У роботі проаналізовано можливі та наявні позиції щодо подальших перспектив і думки фахівців з питання відновлення водосховища, чи навпаки – збереження природного ландшафту регіону. Дотепер в експертному середовищі не існує єдиної позиції щодо подальшої долі Каховки, хоча ще в липні 2023 року Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову про відновлення гідровузла. Нині найбільш популярними є два підходи: цілковите відновлення всіх елементів гіроспоруд, прибічником якого є господарники та промисловики, що спираються на економічну доцільність і перспективи розвитку регіону в майбутньому; протилежний – цілковита відмова від відновлення як такого. Прихильниками останнього є екологи, що обстоюють ідею збереження природних ландшафтів, розширення площ природоохоронних територій і збереження культурної й історичної цінності регіону, посилаючись на сучасні директиви Європейського Союзу. Згідно з останніми, фактично, половина територій країн Європи за сім років (до 2030 року) має стати заповідними (30%) і з відновленим природним станом (20%). Україна, як майбутній член Європейського Союзу, бере на себе зобов’язання з дотримання стратегії європейських держав і досягнення зазначених цілей. Загалом же існує чотири основні сценарії: окрім двох зазначених, пропонується компромісний варіант часткового заповнення водосховища (для мінімального забезпечення господарських потреб регіону) і варіант розширення русла Дніпра, для задоволення тих же потреб. Проте всі дослідники сходяться в одному: будь-які процеси відновлення практично неможливі до завершення збройного конфлікту в Україні та деокупації її територій. Час грає на користь екологів, адже з кожним роком технічний стан елементів Каховського гідровузла й об’єктів гідротехнічної інфраструктури погіршується, а їх відновлення втрачає економічну доцільність. Окрім того, відбуваються соціально-демографічні зміни, зумовлені конфліктом, що суттєво змінює потреби води в регіоні.
Посилання
Василюк О., Симонов Є. Рік після потопу: чи зможуть відновитися екосистеми, зруйновані підривом Каховської греблі? 2024. URL: http://surl.li/uiegm.
Українська природоохоронна група. Якими є наслідки російського теракту на каховській ГЕС для дикої природи? 2023. URL: http://surl.li/uieio.
Ukraine’s dam collapse is both a fast-moving disaster and a slow-moving ecological catastrophe / L. Hinnant et al. 2023. URL: http://surl.li/uijqb.
Мовчан Ю., Романь А. Сучасний склад іхтіофауни басейну нижнього Дніпра (фауністичний огляд). Збірник праць Зоологічного музею. 2015. 46. С. 37–51.
Губарева В. Підрив Каховської ГЕС: Якими будуть наслідки для довкілля? 2023. URL: http://surl.li/uijol.
Хорєв М. З чого би мала починатись дискусія щодо доцільності відбудові Каховського водосховища? 2023. URL: http://surl.li/uguqy.
Хорєв М. Аналіз ситуації, що склалась за відсутності Каховського водосховища. 2023. URL: http://surl.li/ugvjy.
Будівництво Каховської ГЕС-2. Виконання проектних робіт. Розробка розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище». Техніко-економічне обґрунтування. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Заключний звіт. 1606-69-т7. 2015.
Чи обійдемося без Каховського моря? Світ : науково-популярна газета». 2023. URL: http://surl.li/ugueu.
Зрошення в Херсонській області: сучасний стан та проблеми розвитку / О. Морозова та ін. Бізнес-навігатор : науково-виробничий журнал. 2019. № 3–1 (52). С. 94–100.
Водна стратегія України на період до 2025 р. (наукові основи). Київ, 2015. 46 с.
Балюк С., Ромащенко М. Проблеми зрошення в Україні в контексті зарубіжного досвіду. Вісник Херсонського державного аграрно-економічного університету. 2000. № 1. С. 27–35.
Наукові засади відновлення та розвитку зрошення в Україні в сучасних умовах / М. Ромащенко та ін. Меліорація і водне господарство. 2017. № 106. С. 9–14.
Про реалізацію експериментального проєкту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови : постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 р. № 730.
Романь А., Накемпій О. Моніторинг біорізноманіття на прикладі іхтіофауни як основа створення та сталого розвитку територій природно-заповідного фонду. Біологічні системи. 2021. № 13 (2). С. 156–171.
Мовчан Ю., Романь А. Сучасний склад іхтіофауни басейну Середнього Дніпра (фауністичний огляд). Збірник праць Зоологічного музею. 2014. № 45. С. 25–45.
Струк О. Вербове море - 2. «Десь наполовину дно Каховського водосховища заросло. Тепер питання, що буде з іншою половиною». 2024. URL: http://surl.li/ujehs.
Стратегія біорізноманіття ЄС до 2030 р.: повернення природи у наше життя. Звернення комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів (неофіційний адаптований переклад українською) / пер. з англ. Осипенко ; ред. і адапт. А. Куземко та ін. Чернівці : Друк Арт, 2020. 36 с.
Чому слід відродити Великий Луг? / О. Василюк та ін. Українська природоохоронна група. 2023. URL: http://surl.li/ujgwg.
Ліквідувати наслідки підриву Каховської ГЕС можна за кількома сценаріями. Укрінформ. 2024. URL: http://surl.li/ugvsj.
