РОЗРАХУНОК РИЗИКУ ТРАВМАТИЗМУ ПРАЦІВНИКІВ ВІД ВТОМИ

Автор(и)

  • Олена Володимирівна Столбченко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» https://orcid.org/0000-0003-2003-4382
  • Ірина Анатоліївна Лісовицька Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-9599-3492
  • Володимир Валентинович Надточий Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» https://orcid.org/0000-0003-3987-5608
  • Кирило Андрійович Лапко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» https://orcid.org/0009-0008-3984-686X

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2080/2026-7-33

Ключові слова:

втома, ризик травматизму, модель «швейцарського сиру», працівники, критична інфраструктура, воєнний стан

Анотація

Мета дослідження – виявлення та математичне обґрунтування причинно-наслідкового зв'язку між розвитком втоми у працівників об’єктів критичної інфраструктури та зростанням рівня виробничого травматизму. Методика: Використано адаптовану модель «швейцарського сиру» для розрахунку ймовірності відмови захисних бар’єрів. Встановлено, що ймовірність відмови бар’єрів зростає в 4–16 разів під впливом військових та психосоціальних чинників. У статті проведено кількісну оцінку ризику виробничого травматизму працівників критичної інфраструктури, спричиненого хронічною втомою. Для моделювання використано адаптовану модель «швейцарського сиру» у поєднанні з методиками Layer of Protection Analysis (LOPA) та Human Error Assessment and Reduction Technique (HEART). Визначено ймовірності відмови організаційних, фізіологічних, діагностичних та технічно-наглядових бар’єрів у стресових умовах воєнного стану. Проведено розрахунок коефіцієнтів зростання ймовірності помилок під впливом військових, метеорологічних та психосоціальних чинників. Встановлено, що загальний ризик травматизму сягає 3,6–16,8% на одну критичну операцію, що відповідає критично неприйнятному рівню. Результати: Загальний ризик травматизму становить 3.6–16.8% на одну критичну операцію, що відповідає критично неприйнятному рівню. Доведено, що чинна організація праці (60-годинний робочий тиждень, відсутність ротації) є основним детермінантом зростання травматизму в енергетичному секторі України у 2025–2026 роках. Наукова новизна: Адаптація моделі «швейцарського сиру» для оцінки конвергенції військових, метеорологічних та психосоціальних чинників. Практична цінність: Розроблено рекомендації для збереження кадрового потенціалу, зокрема обов’язкова ротація, медичний скринінг, перегляд Закону № 2136-IX.

Посилання

Alexander T. M. Human Error Assessment and Reduction Technique (HEART) and Human Factor Analysis and Classification System (HFACS). NASA Technical Reports Server, 2017. URL: https://ntrs.nasa. gov/citations/20170010256

Basner M., Mollicone D., Dinges D. F. Validity and sensitivity of a brief psychomotor vigilance test (PVTB) to total and partial sleep deprivation. Acta Astronautica. 2011. Vol. 69, № 11–12. P. 949–959. DOI: https://doi.org/10.1016/j.actaastro.2011.07.015

Civil Aviation Safety Authority. Fatigue Risk Management System Handbook. Canberra, 2013. URL:https://www.casa.gov.au/sites/default/files/2021-12/fatigue-risk-management-systems-handbook.pdf

Civil Aviation Safety Authority. Fatigue risk management system (FRMS) handbook. Canberra, 2021. URL: https://www.casa.gov.au/resources-and-education/publications/manuals-handbooks-and-templates/fatigue-risk-management-system-frms-handbook

Federal Aviation Administration. AC 120-103A - Fatigue Risk Management Systems for Aviation Safety. U.S. Department of Transportation, 2013. URL: https://www.faa.gov/documentlibrary/media/advisory_circular/ac_120-103a.pdf

Hasibuan R. P. S., Fadillah S. Human Reliability Assessment Analysis with Human Error Assessment and Reduction Technique (HEART) Method on Sterilizer Station at XYZ Company. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. 2020. Vol. 847. P. 012042. DOI: https://doi.org/10.1088/1757-899X/847/1/012042

Sprajcer M., Thomas M. J. W., Sargent C., Crowther M. E., Boivin D. B., Wong I. S., Smiley A., Dawson D. How effective are Fatigue Risk Management Systems (FRMS)? A review. Accident Analysis and Prevention. 2022. Vol. 165. P. 106398. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aap.2021.106398 (doi.org in Bing)

Jo D., Kim H. The Influence of Fatigue, Recovery, and Environmental Factors on the Body Stability of Construction Workers. Sensors. 2024. Vol. 24, № 11. P. 3469. DOI: https://doi.org/10.3390/s24113469

Sieber W. K., Chen G. X., Krueger G. P., Lincoln J. E., Menéndez C. C., O'Connor M. B. Research gaps and needs for preventing worker fatigue in the transportation and utilities industries. American Journal of Industrial Medicine. 2022. Vol. 65, № 11. P. 857–866. DOI: https://doi.org/10.1002/ajim.23346

Summers A. E. Introduction to layers of protection analysis. Journal of Hazardous Materials. 2003. Vol. 104, № 1–3. P. 163–180. DOI: https://doi.org/10.1016/S0304-3894(02)00278-2

Wiegmann D. A., Wood L. J., Cohen T. N., Shappell S. A. Understanding the “Swiss Cheese Model” and its application to patient safety. Journal of Patient Safety. 2022. Vol. 18, № 2. P. 119–123. DOI: https://doi.org/10.1097/PTS.0000000000000900

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30