АВТОМАТИЗОВАНЕ ПРОЄКТУВАННЯ ОБТИСНЕНЬ В ЕДЖЕРНИХ ВАЛКАХ

Анотація

Прокатка в еджерних валках дозволяє отримати листовий прокат із правильною формою поперечного перерізу по бічних кромках, що дозволяє знизити бічну обрізь і підвищити вихід придатного. Розроблена 2D-модель на основі скінченно-елементного методу і регресійна модель на основі її результатів реалізації дозволяє визначити енергосилові параметри процесу. Регресійні моделі побудовані на основі отриманих залежностей коефіцієнта напруженого стану та коефіцієнта плеча від питомого показника з відношення довжини осередку деформації до середньої товщини прокату. Але наявність конічної форми бочки валків робить ці результати придатними тільки для проєктних робіт зі створення обладнання. У цьому випадку доцільним є аналіз на основі 3D-моделей. Аналіз напружено-деформованого стану під час прокатки в конічних валках показав нерівномірність деформації по товщині листа. Тобто стає питання про величину обтиснення, яка необхідна для розв’язання двомірної задачі. Середнє значення ступеня деформації не дає реальної картини в цьому випадку. Однак і ця модель має недолік, який пов’язаний з припущенням про прямокутну форму заготовки, що не відповідає дійсності за багатопрохідної схеми. Доцільним також є створення моделей, що враховують прокатку листа в горизонтальних валках до і після прокатки в еджерних валках. Увігнутість кромок після прокатки в горизонтальних клітях може сягати значної величини, наявність дефекту «собача кістка» також впливає на бічну кромку після прокатки в горизонтальних валках. У ролі прикладу було проаналізовано прокатку листа товщиною 300 мм до 95 мм, шириною 1000 мм. Увігнутість кромок після 5-го проходу становила 17 мм, висота собачої кістки після прокатки у вертикальній кліті – 18,5 мм, увігнутість кромок після 13-го проходу – 0,73 мм. Тобто двомірна модель дає можливість швидко знайти режими обтиснень, тривимірна модель надає уявлення про напружено-деформований стан, а комплексне рішення з аналізом прокатки в горизонтальних валках надає можливість визначити раціональні режими прокатки і визначити геометричну форму прокату після прокатки.