ІНТЕГРАЦІЯ САПР ІЗ ТЕХНОЛОГІЯМИ 3D-ДРУКУ ДЛЯ ПРИСКОРЕННЯ ІНЖЕНЕРНОГО ПРОТОТИПУВАННЯ

Анотація

У статті розглянуто актуальні аспекти інтеграції систем автоматизованого проєктування (САПР) із технологіями тривимірного друку для прискорення процесів інженерного прототипування у сфері прикладної механіки. З огляду на глобальну цифрову трансформацію виробничих процесів особливо актуальним стає поєднання можливостей CAD-систем з адитивними технологіями, що відкриває нові підходи до створення, аналізу та вдосконалення інженерних рішень. Метою дослідження є аналіз інструментальних засобів і методик, які дозволяють ефективно поєднувати CAD-моделювання та 3D-друк для швидкого виготовлення функціональних прототипів механічних деталей. У роботі проведено огляд і порівняльний аналіз трьох популярних САПР-систем – SolidWorks, Autodesk Fusion 360 та PTC Creo – з урахуванням їхніх можливостей експорту моделей у формати STL, 3MF, підготовки до 3D-друку, перевірки геометрії та інтеграції з адитивними технологіями. Дослідницька частина включала створення однакових цифрових моделей у різних програмних середовищах, їх конвертування та фізичне виготовлення за допомогою FDM-принтера. Аналіз проведених експериментів дозволив оцінити точність, якість друку, простоту підготовки та витрати часу на кожному етапі. Було встановлено, що використання FDM-принтерів із PLA-пластиком забезпечує оптимальний баланс між вартістю та якістю під час виготовлення дослідних зразків. Результати підтверджують, що інтеграція САПР і 3D-друку значно скорочує інженерний цикл проєктування, підвищує ефективність тестування та вдосконалення конструктивних рішень. Особливу увагу приділено освітньому потенціалу цієї технології: створення фізичних моделей із цифрових проєктів сприяє формуванню просторового мислення студентів, їх оволодінню навичками цифрового виробництва та розвитку критичного мислення, що відповідає вимогам сучасної інженерної освіти і ринку праці.