ВИВЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ БІОТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЙОГО В ТЕХНОЛОГІЯХ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ

Автор(и)

  • Василь Володимирович Дячок Національний університет «Львівська Політехніка» https://orcid.org/0000-0002-5376-5256
  • Ярослав Андрійович Венгер Національний університет «Львівська Політехніка»
  • Любов Олександрівна Венгер Національний університет «Львівська Політехніка» https://orcid.org/0000-0002-7490-1050

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2080/2025-4-4

Ключові слова:

мікроводорості, поглинання парникових газів, біотехнології, mathematical model, мембранний фотобіореактор, динаміка приросту, математичне моделювання, глобальне потепління

Анотація

У статті розглядається потенціал використання сучасних біотехнологій, зокрема мікроводоростей, для зменшення концентрації парникових газів в атмосфері та впровадження технологій очищення повітря в межах концепції сталого природокористування. Мікроводорості розглядаються як перспективні агенти біофіксації CO2 завдяки своїй здатності до інтенсивного фотосинтетичного поглинання вуглекислого газу та утворення біомаси. Основну увагу зосереджено на ефективності фотобіореакторів, що забезпечують контрольоване культивування мікроводоростей. Установлено, що атмосферне повітря з концентрацією CO2 на рівні 0,04 % у разі барботування через мембранний фотобіореактор знижується до 0,013 %. Такий результат став можливим завдяки впровадженню мембранного модуля, який видаляє кисень – інгібітор фотосинтезу, що перешкоджає нормальному функціонуванню клітин мікроводоростей. Запропоновано математичну модель процесу біофіксації, яка враховує параметри масоперенесення, початкову концентрацію CO2, інтенсивність освітлення, динаміку росту біомаси та фотосинтетичну активність. Модель дає змогу здійснювати кількісну оцінку ефективності поглинання вуглекислого газу та оптимізувати параметри функціонування фотобіореактора під конкретні умови. Отримані експериментальні та модельні результати свідчать про можливість широкого застосування технології як у промислових умовах (очищення повітря на виробництвах, біофабриках), так і в ізольованих середовищах – наприклад, у лабораторіях, міських просторах із підвищеним рівнем забруднення або автономних космічних модулях. Дослідження підтверджує значний потенціал використання мікроводоростей як одного з ключових інструментів у біотехнологічній утилізації CO2, що набуває особливої актуальності в контексті глобальних кліматичних змін. Застосування подібних рішень сприяє розвитку екологічно безпечних технологій, підвищенню енергоефективності та сталому управлінню ресурсами в межах стратегії декарбонізації економіки.

Посилання

Глобальне потепління. Як Земля змінює своє обличчя. Спецпроект ТСН.ua. URL: https://tsn.ua/special-projects/warming/ (дата звернення: 25.03.2017).

Martínez-Huitle, C. A., Rodrigo, M. A., Sirés, I., Scialdone, O. A critical review on latest innovations and future challenges of electrochemical technology for the abatement of organics in water. Applied Catalysis B: Environment and Energy. 2023. Vol. 328, № 13–14. Article ID: 122430. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apcatb.2023.122430

Dyachok V., Kochubei V., Huhlych S. Production of biofuel based on the transformations of greenhouse gases. Environmental Problems. 2025. Vol. 10. № 2. Р. 97–103. DOI: https://doi.org/10.23939/ep2025.02.097

Боднар О. І. Біотехнологічні перспективи використання мікроводоростей: основні напрями (огляд). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія. Біологія. 2017. Вип. 1(68). С. 138–146.

Царенко П., Борисова О., Блюм Я. Мікроводорості як об’єкт біоенергетики: види колекції IBASU-A – перспективні продуценти біомаси як джерела сировини для біопалива. Вісник Національної академії наук України. 2011. № 5. С. 49–54. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2011_5_11

Scott S. A., Davey M. P., Dennis J. S., Horst I., Howe C. J., Lea-Smith D. J. Biodiesel from algae: Challenges and prospects. Current Opinion in Biotechnology. 2010. Vol. 21, № 3. Р. 277–286. DOI: https://doi.org/10.1016/j.capbio.2010.03.005

Cheng L. H., Zhang L., Chen H. L., Gao C. J. Advances on CO2 fixation by microalgae. Chinese Journal of Biotechnology. 2005. Vol. 21, № 2. Р. 177–181.

Scott S. A., Davey M. P., Dennis J. S., Horst I., Howe C. J., Lea-Smith D. J., та ін.. Algae biodiesel: challenges and prospects. Current Opinion in Biotechnology. 2010. Vol. 21. Р. 277–286.

Dyachok V. V., Mandryk S., Katysheva V., Huhlych S. Effect of fuel combustion products on carbon dioxide uptake dynamics of chlorophyll synthesizing microalgae. Journal of Ecological Engineering. 2019. Vol. 20, № 6. Р. 1–8. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/108695

Dyachok V. V., Mandryk S. T., Huhlych S. I., Slyvka M. M. Study on the impact of activators in the presence of an inhibitor on the dynamics of carbon dioxide absorption by chlorophyll-synthesizing microalgae. Journal of Ecological Engineering. 2020. Vol. 21, № 5. Р. 157–164. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/122674

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-26

Номер

Розділ

ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА