РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОГЕННИХ УТВОРЕНЬ КРИВБАСУ В АБРАЗИВНОМУ ВИРОБНИЦТВІ: ФІЗИЧНІ ПАРАМЕТРИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ

Анотація

У статті розглянуто перспективи залучення гранатовмісної техногенної сировини Криворізького басейну до виробництва м’яких абразивів. Метою дослідження є вдосконалення технології сухого збагачення концентратів шляхом поглибленого вивчення фізико-механічних властивостей мінералів, зокрема коефіцієнта тертя та аеродинамічної поведінки.Методика дослідження передбачала теоретичне моделювання процесу сходження частинок з похилої площини за куту нахилу 30° та довжини 0,5 м. Проаналізовано мінерали основних фракцій (мінус 3 плюс 1 мм, мінус 1 плюс 0,5 мм, мінус 0,5 плюс 0,25 мм), як-от гранат, кварц і біотит. Розраховано швидкість їх сходження та довжину горизонтального прольоту.Результати моделювання показали, що гранат має найнижчий коефіцієнт тертя та найвищу швидкість сходження (1,36–1,45 м/с), кварц – середні значення (1,00–1,05 м/с), тоді як біотит через свою лускувату форму та високий опір залишався нерухомим. Це дає змогу ефективно відокремлювати його на етапі попередньої класифікації.Наукова новизна полягає у кількісній оцінці доцільності використання сили тертя як селективного чинника для мінералогічного розділення техногенних фракцій. Практичне значення роботи полягає у можливості зниження навантаження на магнітні та електросепараційні установки, скороченні енерговитрат, водоспоживання та покращенні якості гранатового концентрату, що відповідає вимогам екологічно орієнтованих технологій у сфері абразивного виробництва.