РОЛЬ ТЕКТОНІЧНОГО ЧИННИКА У ПІДВИЩЕННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ХВОСТОСХОВИЩ

Анотація

Протягом останніх трьох десятиліть у світі зростає занепокоєність щодо деградації навколишнього середовища, викликаного великомасштабним переміщенням небезпечних матеріалів унаслідок аварій на хвостосховищах. В Україні станом на 2020 р. налічується 465 хвостосховищ, що вміщують понад 6 млрд т відходів різних галузей промисловості. Зважаючи на глобальний характер проблеми та її актуальність для України, є потреба в системному розгляді всіх аспектів, пов’язаних зі створенням, експлуатацією, закриттям цих об’єктів та дотриманням сучасних вимог екологічної та промислової безпеки. Причини аварій на хвостосховищах: переповнення проектної ємності; порушення стійкості схилу (дамби) і структурної цілісності елементів хвостосховища, насамперед дренажу або трубопроводів, які транспортують хвостові матеріали; землетруси та інші сейсмічні прояви; порушення або нестійкість основи хвостосховища; фільтрація через тіло дамби; ерозія поверхні та тіла дамби внаслідок несприятливих погодних умов; просадки внаслідок ведення гірничих робіт. Особливо небезпечними є чинники, що призводять до порушення стійкості схилу (дамби) і структурної цілісності елементів хвостосховища радіоактивних відходів. Проведені дослідження геофізичними методами природного імпульсного електромагнітного поля Землі та вертикального електричного зондування на хвостосховищі радіоактивних відходів «Дніпровське» у м. Кам’янське дали змогу виділити зони обводнення і фільтрації в огороджувальній дамбі та тріщини в них. Ці зони та азимути простягання тріщин просторово співпадають із розломними структурами та їхніми азимутами простягання на картах новітньої геотектоніки району. Таким чином, визначено новий тектонічний чинник, що впливає на технічний стан хвостосховищ і цивільних гідротехнічних споруд (ГТС) за їх тривалої експлуатації: прояв прихованих зон тріщинуватості у дамбах хвостосховищ і цивільних ГТС підкоряється тенденціям сучасних тектонічних рухів, що за умови тривалої експлуатації таких споруд сприятиме виникненню ослаблених зон та спровокує розвиток небезпечних процесів, які призведуть до зниження надійності ГТС. Цей чинник треба враховувати під час проєктування нових ГТС і візуального та інструментального обстеження хвостосховищ тривалої експлуатації.